Свято Нового Року.

Ведучій:

У Новорічну ніч приходить дивна казка.

До всіх людей великих і малих.

В серцях засвічується щиро радість, ласка.

Любов народжується, щастя, сміх.

Доброго вечора. Для кожного з нас Новий рік асоціюється з чудесами. Для когось – це лише подарунки і ялинка, а для когось Новий рік – це шанс змінити себе на краще. Історія заснована на реальних подіях. Під час постановки жодна дитина не постраждала.

Сценка 1. Учителька і учень. Музика 1.(Сценка з учнем і учителькою під підбірку музики.)

Учень: Що за соплі, малявки? У чому справа?

Діти: Наша вчителька покинула нас, а Дідусь Мороз не приходить. Ми чекаємо-чекаємо, а його немає…

Учень: Ну все вус, школу потопите. Я все вирішу. Якщо через пів години мене не буде – зачекайте ще пів години.

Хлопець уходить під музику з серіалу «Фізрук».

Діти уходять. Учень йде. Виходить Баба Яга. Музика 2.

Учень: Воу воу воу, бабусю, 156 стаття кримінального  кодексу України, я ще неповнолітній.

Баба Яга: Ніби і зима вже на вулиці, а до мене саму зелень так і тягне. А все тому, що я така приваблива.

Що ж з тобою робити? Залишу тебе у себе, а то я у цьому лісі така гарна і така одинока…

Учень: А де ж твій Кощій? Мені здається я його десь бачив….

Баба Яга: Якщо бачив, то веди мене до нього, або з’їм. Навіщо мені тепер ця дієта, коли чоловік до дому повернеться.

Зустрілися з Кощієм. Обнялися. Подякували учню, пішли. Учень іде далі. Виносять Царя на троні. Цар осмотрює хлопця. Протягує йому руку.

Цар: Цілуй.

Учень: Я?

Цар: Ну добре. (Осмотрює його з усіх сторін)

Вмовив. Підеш до мене.

Учень: Куди піду?

Цар: Моїм підданим. Будеш мені палац будувати. Бо час вже тридвадцяце царство будувати.

Учень: Старий, я дивлюся ти зовсім з глузду з’їхав. У мене (достає і одягає окуляри) важливе завдання. Я шукаю Діда Мороза! Не заважай! Ти хоч і Дід, тале мені не підходиш. І…доки ти у ступорі і не розумієш складності всієї ситуації, я зникаю. До побачення.

Музика 3. Цар у ступорі. Учень йде далі. Заходять всі за куліси.

Музика 4. Танець розбійників.

Учень: О, кого я бачу, ви все халяву шукаєте.

Розбійник: Так, ми розбійники. У тебе проблеми з розумінням цього факту?

Учень: А нормально, офіційно заробляти пробували?

Розбійники: Де заробляти то? Інфляція, курс долара бачив який? Роботи немає…

Учень: Є в мене тут бізнес один. Але, не думаю, що ви впораєтесь.

Розбійники: А ти не думай. Давай, пиши адресу, телефон. Що робити треба.

Учень: Тридвадцяте Царство будувати будете. Відчуваєте, який масштаб?

Розбійники: Дякуємо. Удружив.

Іде учень далі. Виходить Дідусь Мороз. Сідає на урай сцени і починає паски ліпити.

Учень: Добрий вечір. А чому це ти тут сидиш, коли тебе шановні люди чекають?

Дід Мороз: Ти хто такий? Які учні? Не заважай!

Учень: Дідусь Мороз, так свято же…

Дід Мороз: Яке свято?

Учень: Новий Рік! Що ж мені сьогодні самі морозматики на шляху трапляються. Пояснюю популярно. Сьогодні Новий Рік. Ти – Дід Мороз, символ Нового Року. Зв'язок бачиш? На мішок. Іди, роби дітей щасливими. Давай працюй! Тебе підштовхнути, або сам дорогу знайдеш?

Музика 5. З’являється вчителька.

Учень: Мар’я Іванівна, що це з вами?

Учителька: Ніяка я не Мар’я Іванівна. Я тепер чаклунка, майже добра фея.

Учень: Так це ви дідусю голову заморочили? Ви же добра вчителька? Що з вами?

Учителька: Хто таке тобі сказав? Ну була добра. Навчала дітей, але розчарувалася… Стараєшся, любиш їх, навчаєш, а вони нічого не хотять, нічому не вчаться. Ще й ображають мене.

Учень: (Під музику 6 )Дорога моя, рідна, Мар’я Іванівна, не зважаючи на те, що ми вас багато ображаємо, не завжди слухаємось, але ми щіро вас любимо за те, що ви віддаєте весь жар свого серця нам. Ми пам’ятаємо кожний ваш урок, кожне повчання. Без вас ми не змогли би гідно піти по життю. Знайте, що всі ваші учні, де б ви не були, люблять вас. І несуть у своїх серцях золоті зерна, яки ви засіваєте день у день. (Протягує руку вчительці)

Підемо краще до школи Новий Рік відмічати!

Музика 7. Всі виходять на сцену. Фінальна пісня.